Цікаві факти

ЧИ ЗДАТНІ РОСЛИНИ 

«СИГНАЛІЗУВАТИ» ПРО ЗМІНИ ПОГОДИ?

 Багато рослин активно реагує на зміни освітлення. Дуже часто у бік джерела світла повертаються квіти, деякі з них «проводжають»   сонце   по   небосхилу (наприклад, соняшник). Трапляються рослини, у яких особливості будови листя залежить від положення сонця на небі (наприклад,  бобові).   
Квіти та листя багатьох рослин середніх широт повертаються до світла, забезпечуючи постачання максимальної кількості променевої енергії сонця. Багато квітів розкриваються назустріч ранковим променям сонця і закриваються з вечірньою зорею або при затягуванні неба густими хмарами (найчастіше перед дощем). У деяких рослин, наприклад у пахучого тютюну, навпаки,   розкриваються   квіти,   коли   зменшується    освітлення, настають сутінки, або з'являються густі хмари.
  Серед   живих   барометрів   почесне місце посідає акація. Є давня прикмета: якщо бджоли пообліплювали акацію, до лісу не йди, — буде дощ. І в білої, і в жовтої акації перед дощем, коли повітря стає вологішим, в центрі кожної квітки виділяється краплина запашного нектару. Саме він і привертає бджіл та інших комах. У суху погоду комах на акації не побачиш. А якщо бджоли роєм гудуть на квітучій черемсі або горобині — завтра буде ясний день. Квіти цих рослин виділяють нектар і в суху погоду, так само, як і фіалка, жасмин, волошка лучна тощо.
Отже, рослини чутливі до зміни погоди, але своєю по­ведінкою не стільки попереджають про ці зміни, скільки ідуть слідом за ними.   

ЯК ЧАСТО БУВАЮТЬ ГРОЗИ НА ЗЕМЛІ?

Щосекунди над земною поверхнею в середньому відбу­вається 117 громовиць, при цьому розподіляються вони приблизно порівну над океаном та сушею. Однак величезна частина всіх громовиць (щорічна кількість їх виражається астрономічною цифрою (1,15x10) припадає на країни з жарким кліматом, в яких температура і вологість повітря високі впродовж року. У районах із помірним кліматом громовиці спостерігаються здебільшого в тепле півріччя. Але бувають випадки громовиць зимових. У Сінгапурі, наприклад, у середньому на рік буває понад 70 днів з грозою. В деяких місцях на острові Ява — до 120, а в окремі дні спалахують блискавки і гримить грім безперервно протягом 12 годин!
                

                   ЧИ МОЖЕ .ЗМОКРІННЯ СОЛІ В СІЛЬНИЧЦІ БУТИ ПРИКМЕТОЮ ДОЩУ?

Сіль у сільничці може мокріти у зв'язку з високою во­логістю повітря, незалежно від того, з чим пов'язане це підвищення вологості — з сирістю приміщення, в якому стоїть солянка, або з сирістю повітря під час туману, до­щу тощо. Якщо сіль стає вологою в добре вентильовано­му приміщенні, куди вільно проходить зовнішнє повітря, то резонно сподіватися на дощ.

  

   ЧОМУ ІНОДІ ВЗИМКУ БУВАЄ ДОЩ, 

ВЛІТКУ - СНІГ?

Випадання опадів з хмар пов'язане з порушенням сталості їхньої маси, адже вони складаються з багатьох елементів — хмарових частин різних розмірів і структур.
 Випадаючи з хмар, ця суміш дощових крапель і сніжинок по дорозі до земної поверхні встигає трохи нагрітися (якщо підхмарне повітря досить тепле) і перетворитися у звичайний дощ із позитивною температурою крапель. Іноді при невеликій висоті хмар сніжинки не встигають повністю розтанути, і на землю падає мокрий або звичайний сніг. Тому в середніх широтах теплої літньої пори ми звикли до випадання дощу, під час холодної зимової пори звичайною є поява снігу, а в перехідні сезони можуть випадати і дощ, і сніг, і змішані опади. Так буває при звичайному для цієї пори року розвитку атмосферних процесів, що формують хмарність і визначають режим випадання опадів. Але трапляється, що з певних причин процеси в атмосфері розвиваються з відхиленням від нормального ходу. Взимку в середні широти можуть проникнути маси дуже теплого і багатого вологою повітря з південних країн із басейнів одного з теплих морів. Починається відлига, може бути навіть танення снігу, що ви­пав раніше, а в деяких випадках з хмар замість снігу ви­падає дощ. Іноді влітку далеко на південь прориваються маси холодного повітря з Арктики; при відсутності теплого повітря формується дуже велика хмарність на атмосферному фронті, тобто на лінії поділу двох дуже різних повітряних мас. Тоді опади можуть бути рясними, спочатку у вигляді дощу, а під час наступного сильного похолодання й низької висоти хмар — у вигляді снігу. В південних районах це трапляється рідко, може відбуватися без звичайного похолодання біля поверхні землі, але завжди при значній хмарності.

ЯКИХ РОЗМІРІВ ДОСЯГАЮТЬ ГРАДИНИ?

Залежно від часу перебування градини у хмарі й довжини шляху до поверхні землі їхні розміри можуть бути дуже різними: від міліметра до кількох сантиметрів. У США відзначено випадання градин діаметром 12 см вагою 700 г, у Франції — розміром із людську долоню вагою 1200 г. У жовтні 1977 р. в Південній Африці, в м. Мапуту, випав сильний град, окремі градини досягали в діаметрі 10 см і важили до 600 г. Справа в то­му, що в тропічних країнах купчасто-дощові хмари ма­ють дуже велику дощову вертикальну потужність, і гра­дини, зіштовхуючись, змерзаються, утворюючи велетенські грудки вагою більше кілограма. Такі випадки відзначено, зокрема, в Індії та Китаї.  

    
                            ЩО ТАКЕ «БАБИНЕ ЛІТО»?

Так у народі здавна називають період м'якої, сонячної теплоти, але не спекотливої погоди, що встановлюється восени після короткочасних похолодань. Із цими погожи­ми днями ніби вертається літо. Тривалість цього періоду погоди на початку осені в різні роки буває різною. Звичайно, це один-два тижні, що випадають на середину вересня, але в інші роки це може бути і кінець вересня або початок жовтня. З метеорологічної точки зору «бабине літо» - це перший осінній період зі сталою антициклонною погодою, коли нічне вихолоджування ґрунту і повітря ще не досить сильне, а прогрівання в день незначне. В інших країнах існують свої назви цього періоду приємної погоди: наприклад у США він дістав назву «індіанського літа». 

  
                     ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ГРАД?

Випадання граду найчастіше спостерігається  під час грози, але не кожна гроза супроводжується градом: ста­тистика  показує,  що  в  помірних  широтах  град спос­терігається у 8—10 разів рідше, ніж грози. В окремих гео­графічних районах повторюваність випадання граду велика. Так, у США є райони,  в яких градобиття спостерігається до шести разів на рік, у Франції — 3—4 рази, приблизно стільки ж — на Північному Кавказі, в Грузії, Вірменії, у гірських районах Середньої Азії. Найбільших  збитків   град   завдає   сільському  господарству.   Випадаючи   вузькою   (шириною   кілька   кілометрів), але довгою (100 км і більше) смугою, град знищує посіви зернових, ламає виноградні лози і гілки дерев, стебла кукурудзи і соняшника, вибиває тютюнові й  баштанні плантації, збиває плоди з фруктових дерев. Від  ударів градин гине свійська птиця, дрібна худоба. Бувають випадки ураження градинами і великої рогатої худо­би. У 1961 р. у Північній Індії градина вагою 3 кг вбила слона. У 1939 р. на Північному Кавказі, у Нальчику, ви­пав град розміром із куряче яйце, було вбито близько 2000 овець. У Воронежі град поламав черепицю на даху будинку, пробив металевий дах автобуса. Отже, випадання граду становить цілком реальну загро­зу не тільки для рослин, тварин, а навіть для житлових споруд, транспортних засобів. На щастя, випадки утво-­рення великого граду розміром більше як 1 см досить рідкі. Але й велика кількість маленьких градин здатна за­подіяти серйозних збитків сільському господарству. Бува­ють випадки, коли за лічені хвилини град устеляє землю шаром у декілька сантиметрів. А в 1965 р. у районі Кис­ловодська випав град, який вкрив землю шаром 75 см. 

      ЧИ МОЖНА РОБИТИ ВИСНОВКИ ПРО ПОГОДУ ЗА ЗАХОДОМ СОНЦЯ?

Про погоду свідчить колір неба, форма і колір сонячно­го диска, світлий золотистий колір вечірньої зорі на без­хмарному небі — ознака спокійного стану атмосфери, чистого сухого повітря і збереження гарної погоди. Чер­вона зоря буває під час великої вологості й меншої ста­лості повітря, отже, збільшується вірогідність зміни пого­ди — появи хмар, посилення вітру, але зовсім необов'яз­кового різкого її погіршення. Сонячний диск біля небос-­хилу через уявну сплющеність небесної сфери здається в цей час у кілька разів більшим, ніж тоді, коли сонце зна­ходиться в зеніті. У вологому і теплому повітрі диск ніби злегка видовжується, набуваючи форми овалу яскраво-червоного кольору; в хмарному сухому повітрі він бліднішає, форма його залишається круглою, але розміри стають ніби меншими (через неоднакове заломлення про­менів різних частин сонячного спектра, що мають різну довжину хвиль). Якщо сонце сідає за хмари, збільшуєть­ся вірогідність зміни погоди, пов'язаної з появою саме цих хмар; звідси і широковідома ознака погіршення по­годи: сонце, що сідає за хмару, приносить дощ, але кате­горичність цієї ознаки трохи сумнівна.

  ЧИ Є ПРАВИЛЬНОЮ ТАКА ПРИКМЕТА: ЯКЩО ЛАСТІВКИ ЛІТАЮТЬ НИЗЬКО - ЧЕКАЙ ДОЩУ?

Зниження висоти польоту ластівок викликане пе­реміщенням у надземному шарі повітря комах, які є кор­мом для птахів. Існує думка, що ті комахи, на яких полю­ють ластівки, чутливі до зміни тиску. Намагаючись зали­шитися на рівні незмінного тиску під час наближення циклонів, тобто коли тиск падає, вони знижуються, а слідом за ними — і ластівки. Прикмета достовірна настільки, наскільки пониження тиску сприяє переходу до дощу. Це буває дуже часто, але не завжди.
                                

  

ЧОМУ ТАК БУВАЄ ВЗИМКУ: 

НА ВУЛИЦІ МОРОЗ, ТЕМПЕРАТУРА НИЖЧЕ НУЛЯ, А З ДАХІВ КАПАЄ? 

Справа в тому, що по радіо повідомляють  температуру повітря, виміряну на майданчику  метеорологічної станції,  на  висоті  2  м  від      землі.   Місце  для   майданчика   вибирається вільне   від   забудов,  добре   провітрюване   й освітлене.   На показання приладів метеорологічного  майданчика  не  повинні  впливати жодні штучні умови даної місцевості. Взимку всередині міських приміщень штучно підтримується  більш  висока температура повітря, ніж зовні. Тепло внутрішніх приміщень будинку передається його стінам і даху. При невеликих морозах, про які повідомляється по радіо, темпе-­ратура дахів будинків може бути на кілька градусів ви­щою, навіть плюсовою, достатньою для танення снігу, що лежить на дахах. Тому при мінусовій температурі повітря з дахів міських будинків може капати вода. 

         ЯК СНІГ МОЖЕ ГРІТИ ЗЕМЛЮ І РОСЛИНИ, АДЖЕ ВІН ХОЛОДНИЙ?

Сніг, що вкриває землю, схожий на ковдру: сам по собі він тепла не дає, але перешкоджає його втраті земною поверхнею, зменшує промерзання ґрунту й сприяє кращому збереженню кореневої системи рослин. Завдяки пористості, тобто тому, що між сніжинками є вільний простір, у якому міститься повітря, сніг набуває теплоізоляційних властивостей, особливо тоді, коли він пухкий. Ясними морозними ночами поверхня снігу вихолоджується завдяки випромінюванню в атмосферу й космічний простір, але на деякій глибині в снігу й під ним температура значно вища, ніж на його поверхні, і, крім того, снігове покриття перешкоджає випромінюванню з поверхні землі. 

          ЯК ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ 

ПІЗНАЮТЬ ДОРОГУ?

Спеціальні дослідження показали, що різні птахи по-різному орієнтуються в дорозі. Деякі використовують добре розрізнювальні згори великі постійні орієнтири: узбережжя морів, гірські хребти, річкові долини, через які пролягає їхній маршрут. Є птахи, що орієнтуються за сонцем або здійснюють переліт уночі й орієнтуються за зорями (наприклад, журавлі). Окремі види птахів здатні орієнтуватись і тоді, коли за хмарами не видно ні сонця, ні зірок. Вони знаходять напрямок польоту за магнітни­ми силами смугами магнітного поля Землі. Для цього в їхньому організмі є своєрідний чутливий компас. Вчені вважають, що птахи мають трохи інші, порівняно з людиною, органи чуття: вони бачать, чують і відчувають навколишній світ по-іншому, не так, як ми. Є птахи, які чутливі до довгохвильових звуків і витримують хвилі морського приливу, інші — до ультрафіолетового випромінювання.

ЯК ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ 

УНИКАЮТЬ ЗУСТРІЧІ З НЕГОДОЮ?

Встановлено, що птахи чутливо реагують на зміни погоди над місцевістю, де вони пролітають. Так, рятуючись від спеки над Сахарою, вони збільшують висоту польоту до 2000 метрів, а хмари в гірських районах обходять зверху на висоті більш як 5000 метрів. Гуси, пролітаючи над Гімалаями, піднімаються на висоту до 9000 метрів. Деякі птахи  перетинають Середземне море   в   його   найвужчих місцях, щоб негода не застала і  летять через Гібралтар, Апеннінський п-в до Сицилії, на Балкани. Однак вивчення перельотів птахів показало, що далеко  не завжди вони спроможні уникати зустрічі з негодою. Неодноразово знаходили за захоплених зненацька пиловими бурями над пустелями, штормами над морями.             

 ЧОМУ НА ЗЕМЛІ ПІД ЧАС ПЕРШИХ МОРОЗІВ ІНОДІ УТВОРЮЮТЬСЯ КРИЖАНІ КВІТИ?

Візерунки на землі з кристалів льоду у вигляді листя або квітів утворюються на теплому, злегка вологому фунті під час різкого похолодання. Це найчастіше трапляється на пухкій оголеній землі, в місцях виходу теплого фунтового повітря. Волога, що є в повітрі, швидко охолоджується і за­мерзає, кристали льоду при цьому розмішуються групами, утворюючи чудернацькі візерунки, що нагадують квіти.   

ЯК ВИНИКАЮТЬ ПУХНАСТІ ГІЛОЧКИ 

НА ДЕРЕВАХ УЗИМКУ І ЯК ЦЕ НАЗИВАТИ: 

ІНЕЄМ ЧИ ПАМОРОЗЗЮ?

Іній і паморозь — два різновиди твердих кристалічних опадів з морозного повітря. На відміну від звичайного снігу, їх випадання не пов'язане з хмарами і може відбуватися при ясній погоді. Іній утворюється на поверхні грунту, трави, снігового покриття, різних предметів, що мають незначну теплопровідність, у ясну, тиху погоду, коли відбувається сильне охолоджування земної поверхні, а її температура стає нижчою від температури повітря. Водяна пара, що є в повітрі, на поверхні багатьох тіл з газоподібного стану пе­реходить відразу у твердий, обминувши рідку стадію, відбу­вається сублімація; при цьому утворюються кристалики льоду у вигляді шестикутних призм, пластинок і тупокінце­вих толок. Іній може відкладатися і на гілках дерев, але во­ни не виглядають такими пухнастими і святково вбраними, як це буває під час інших опадів — паморозі. Паморозь — також продукт сублімації водяної пари у морозному повітрі. Але вона утворюється під час осідан­ня крижаних кристаликів у повітря на тонких і довгих предметах - гілочках дерев, проводах електромереж то­що. Це найчастіше відбувається під час туману і слабко­го вітру з температурою нижче 15°С. Кристали льоду, довжиною майже 1 см, а нерідко і кілька сантиметрів, осідають на предмети з навітряної сторони, утворюючи пишну гарну бахрому, надаючи гарного вигляду деревам, що стоять без листя в зимову пору. Під час сильного вітру й густого туману взимку, що частіше буває в горах, памо­розь може осідати й у вигляді снігових зерен, що утворю­ють міцне і щільне покриття з невітряного боку тонких предметів. Снігоподібний, пухкої структури лід при такому способі відкладання паморозі може станови­ти серйозну небезпеку для ліній зв'язку: вони часто обри-­ваються під його вагою. 

  ЯК МОРОЗ ВИСУШУЄ 

БІЛИЗНУ НА ВУЛИЦІ?

Чим сильніший мороз, тим менше в повітрі водяної

пари, тобто тим сухіше повітря, з якого надлишок воло­ги видаляється в процесі перетворення пари на крижані кристали. У сухому морозному повітрі мокра білизна спо­чатку замерзає, вся вода перетворюється в лід, який потім поступово випаровується з тканини у зв'язку з великою сухістю повітря. Однак деяка кількість замерзлої води все-таки зберігається, що стає помітним, коли білизна знову потрапляє в тепле приміщення, де розмерзається і стає злегка вологою.
 

 ЧОМУ РАННЬОЮ ВЕСНОЮ 

ДЕРЕВА В ЛІСІ ІНОДІ «СТРІЛЯЮТЬ»?

Це тріскається кора на стовбурах дерев, що нагріваються з одного боку сонячним променем і залишаються холодними з іншого. Різниця температури створює велику напругу в корі дерева, внаслідок чого кора де-не-де розривається з сильним і різким звуком, що нагадує постріл.

ЧИМ  ПОТІЄ  БЕГЕМОТ?

         Гадаєте, всі тварини потіють однаково? Помиляєтеся! Древ­ні греки вважали, що бегемоти виділяють замість поту кров — і недарма. Під спекотним еква­торіальним сонцем гіпопотам вкривається... червоною ріди­ною.    Виявляється, що цей так званий «водяний кінь» насправді — далекий родич свині. До речі, (ви, напевне, цього теж не знали!) бегемот навчився переноси­ти спеку і запобігати інфекціям.      Нещодавно японські вчені ви­значили хімічний склад поту бегемо­та. До нього входять два специфіч­них пігменти, червоний і жовтогаря­чий, їхнє призначення — захистити від сонячної радіації того, хто зму­шений цілий день лежати у воді й перетравлювати рослини, які їв до цього всю ніч безперестанку. Адже використовувати для захисту від сонця звичайний для тварин «за­сіб»— хутро — бегемотові не дає змоги водяний спосіб життя.   Крім «екранної», червоний піг­мент гіпопотама виконує й антибак­теріальну функцію. Це дуже важли­во, адже ці не надто миролюбні тварини постійно з'ясовують між собою стосунки, тож від вух і до хвоста вкриті шрамами. А ще в бегемота не лише немає «талії», а й...- зріст (тобто висота) — 1,3м; маса дорослої тварини – 1600 - 3200кг; тривалість життя – 45 років; природні вороги – крокодили і леви.               

                ЛЕТЮЧІ  МИШІ

    Одні з найдавніших ссавців  на  Землі — летючі миші — найвірніші  помічники людини у боротьбі з комахами. За мільйони років передні кінцівки у них перетворилися на крила, які являють собою шкіряні перетинки, натягнуті між передніми і задніми кінцівками.   Летючі миші можуть переносити коливання   температури   тіла   від —7,5 до + 48,5°С, лишаючись при цьому живими й здоровими. Під час зимової сплячки температура тіла у них знижується до 5—7°С. Миша   чіпляється кігтиками до стелі, загортається у крила, наче в ковдру, і спить до весни.
       Якщо уважно придивитися, її мордочка може здатися навіть кумедною.  Через великий рот звірка складається враження, що вона завжди посміхається.   А ще летючу мишу треба цінувати — вона найвірніший помічник людини у боротьбі з комахами. Жодна тварина не в змозі знищувати їх у такій кількості.    

    ДИВО  ПРИРОДИ

У тропічних країнах є дивна рослина, яка постійно «хворіє» на застуду.  Можете навіть не намагатися її лікувати — їй подобається ... кашляти! Цю рослину так і називають: «КАШЛЯЮЧА». Як з'ясувалося, коли на неї падає опале листя інших рослин, гіллячки чи просто пил, клітини рослини починають «сердитися». Вони збільшуються і при цьому з'являється  звук, подібний до кашлю. У такий спосіб рослина-кашлюк звільняється від неприємного для неї тягаря.
                          

                           ХИТРИЙ  САКСАУЛ

У посушливих районах землі росте дерево саксаул. Через  брак вологи  воно взагалі позбавлене листя. Роль листя виконують зелені пагони на гілках. У спеку вони взагалі опадають, так рослина економить вологу. Цікаво, що «хитрий саксаул» так звик до такого існування,  що варто його полити, і  він може загинути. Ще одна цікава рослина росте в Африці. Дуже схожа на  акацію і за  всіма правилами природи під час посушливого  сезону мала б скинути листя, однак саме в цей період вона буйно зеленіє, а в період дощів, навпаки, скидає листячко.

                    ЧОМУ  КОЗУ  ПРОЗВАЛИ ДЕРЕЗОЮ?

 Що таке дереза? Раніше у селах майже не було парканів. Деінде споруджували плетені з лози тини, огорожі з  тонких тичок, аби на подвір'я не забігала чужа худоба. Натомість довкола двору росло  багато дерев і кущів: бузок, тополі, осики, клени, шипшина, вишні, сливи — і гарно, й корисно. Город обсаджували тереном або густою, колючою дерезою. Зарості дерези обминали усі свійські тварини, окрім кіз. Їх не лякають колючки, і вони відчайдушно обгризають  кущі дерези. 

ЧОМУ  БДЖОЛА ГИНЕ, КОЛИ ЖАЛИТЬ, 
А ОСА - НІ?        

Справа у жалі. У бджоли жало має зазубрини, тож, потрапивши у шкіру, міцно застряє. |Коли  комаха смикається,  щоб |полетіти, жало залишається   у шкірі, мов якір, разом із нутрощами бідолашної комашки. Осі пощастило  — її жало таких зазубрин не має, воно гостре, мов  вістря шаблі. Тому оса залишає після себе на місці «злочину» лише отруту.

                      

               «ХИЖІ» ЗАЙЦІ             

Зайці — вегетаріанці, тобто вживають лише рослинну їжу. Та за відсутності улюбленої їжі зайчики об'їдають скинуті роги оленів, тягають пташині яйця і навіть пташенят! У неволі зайці взагалі можуть «озвіріти». В одного  мисливця, наприклад, разом із гончими псами  жив  приручений  русак. Скуштувавши «собачих ласощів», сірий так до них звик, що відмовився від «своєї» їжі. М’ясця йому подавай і все!
   

В АВСТРАЛІЇ  ЗАРЕЄСТРОВАНО       НАЙВИЩУ  У СВІТІ  ХВИЛЮ 

Двоє австралійських вчених Патрік Колін   і Ерік Воланські вивчали температури морської води поблизу островів Палау в Тихому океані і зареєстрували найвищу в світі океанську хвилю. Її висота була близько 170 м, але ніхто й ніколи не зміг би її побачити, — повідомив Колін, директор Фонду дослідження коралових рифів, що ба­зується на Палау. Дійсно, хвиля 28 березня 2001 року була підводною, і голов­ним її ефектом була швидка зміна температури морської води.    Рекордсменка була однією з так званих «внутрішніх хвиль», які несуть холодну воду з поживними речовинами і тим самим «підгодовують» маленькі рифи. У перші шість місяців збору даних Колін був вражений швид-ки­ми змінами температури на великих глибинах, які могли бути викликані виключно масивними рухами води. Так і була ідентифікована гігантська хвиля.
   

     ВЧЕНІ  ВИЯВИЛИ ОСТАНКИ ПАКТОРИБОЗАВРА  

 Донецькі вчені з інституту археології виявили останки найдревнішого плазуна пакторибозавра на території автодрому Артемівського району.  Вік плазуна — приблизно 125—145 млн. років. Невеликий пагорб на автодромі виявився невідомим звіром, - передає кореспондент «Известий». Траса проходить по всьому тілу плазуна. На перший погляд, можна подумати, лежить каміння, насправді - це кістки пакторибозавра. Група  київських археологів оглядали місце і, ймовірно, тимчасово закриє доступ до автодрому.

   

      СОБАКИ — ВОРОГИ  ГІПОДИНАМІЇ 

Ви схильні до апатії й частої зміни   настрою?  Весь  день  сидите  біля комп'ютера чи за робочим столом і  мало рухаєтеся? Заведіть собаку —   станете здоровим. Як мінімум два рази на день гулятимете з твариною, це буде прекрасною профілактикою гіподинамії та остеохондрозу. 20-хвилинні прогулянки перед сном забезпе­чать міцний і здоровий сон, нормалізують кровообіг і пульс. А ще зустрінете нових приятелів, адже власники «шариків» народ товариський.                  
        

          КІШКИ — ПУХНАСТІ ЕКСТРАСЕНСИ

Існує думка, що кішки володіють екстрасенсорними  властивостями  й  знімають негативну енергетику. Допікає головний біль чи гіперкризи? Заведіть кішку, тиск нормалізується. Соціологи встановили, що заповзяті любителі котів на 18% рідше звертаються за допомогою до лікарів. Американські вчені стверджують, що завдяки кішкам нормалізується серцева діяльність. Але у живої терапії є проти­показання — алергія. До того ж для жінок небезпечний токсоп­лазмоз, який переносять кішки.
 

                 ФЕСТИВАЛЬ  ЧАСНИКУ

 Щороку у вересні в одному з іспанських міст відбувається свято на честь часнику. Іспанці стверджують, що цю приправу можна використовувати в усіх стравах, крім паски й морозива. Про часник складають оди. На одному із фестивалів було присуджено спеціальну нагороду за найкращу пісню, присвячену часнику.

           «ЗОЛОТА  РИБКА» НАСПРАВДІ  ІСНУЄ 

Ця дивна рибина насправді існує в природі. Це одомашнена форма срібного карася. В Європу була завезена у 17 ст. В результаті штучного відбору було виведено близько 15 видів: комета, телескоп, львина головка. Окрас оранжево – рожевий, золотистий, червоний, чорний. Золота рибка в акваріумах живе від 15 до 35 років. Від її схрещення  з карпом та круглим карасем отримують гібриди для розведення у ставках. 

                           ПЛАВАЮЧА  ОСА
 Існує такий вид медуз, як морська оса. Вона напівпрозора, циліндричної форми з чотирма розгалуженими щупальцями, які досягають величини від чайного стакана до невеличкого відра.   Будь - які контакти з морською осою загрозливі, оскільки вона дуже ядовита.                       

                  ЛЕОПАРДА  ЗІГНЕ  ВДВОЄ

 Багато людей вважають, що удав та пітон - синоніми. Насправді це не так, хоча у всьому вони майже схожі. Вони обидва відносяться до сім’ї удавових. Головним, крім анатомічних ознак і розміщенням по країнах світу, є те, що удави народжують живих дитинчат, а пітони - відкладають яйця. Тіло і тих і інших складається з м’яз. Найбільший пітон – анаконда - важить до 2 центнерів, а його довжина досягає 11 метрів. Сила цих рептилій така, що вони легко ламають кістки леопарду чи крокодилу. Нападають вони переважно біля водойм. 

                 СІРИХ  ЩУРІВ  ПІДГОДОВУЮТЬ
 Таким чином доводиться діяти сантехнікам. У деяких містах, де дуже багато щурів, спустившись під землю, вони спочатку годують цих звірів і тільки після цього починають роботу. У протилежному випадку, щури не залишають їх у спокої. 

                               НАШІ  «БРАТИ»
 І зовсім не орангутанги горили чи макаки, а…поросята. Вчені знайшли між свинею і людиною багато подібностей. За фізіологією внутрішніх органів свиня, після мавпи, найближча до людини. Навіть кількість зубів у нас однакова – 32. 

                      ЯСКРАВЕ  ЗАБАРВЛЕННЯ -  ЗНАК!
 Якщо у тварини будь - якого виду яскраве забарвлення – це говорить про те, що зір у його житті відіграє одну з найважливіших ролей.

                                  ЧИ  ВАРТО?

Міністерство охорони здоров’я поглиблено досліджувало жувальні гумки іноземного виробництва. Згідно з висновками, у жувальних гумках виробництва Туреччини, Чехії, Індії і Сирії містяться шкідливі для організму речовини. Таким чином, винесена постанова про заборону продажу багатьох найменувань жувачок, так як вони згубно впливають на людину. То ж потрібно замислитися, чи варто ризикувати своїм здоров’ям заради кількахвилинної насолоди?
 

                          ЗГУБНА  ДІЯ  КУРІННЯ

Часто хлопці ще школярами починають курити. Як впливає це на здоров’я? Трохи статистики. У некурячих підлітків після бігу 100 м пульс достигає 120-130 ударів за хвилину, у курців – 180 і більше. 

Кожна викурена сигарета скорочує життя людини на 12 хвилин!

У курортному французькому місті Ніцце проходило «змагання» серед відпочиваючих – хто більше викурить відразу сигарет. «Переможець», викуривши 52 сигарети, був відразу похоронений на місцевому кладовищі. «Призери» 2 і 3 місця були привезені в лікарню, де лікарям ледь вдалося врятувати їм життя. Хлопці! Можете курити, якщо ви хочете часто хворіти і голосно кашляти, мати жовтий колір обличчя, погано вчитися і бути поганим спортсменом.     

          НАЙСТАРІШЕ  ДЕРЕВО

Нині найстарішим деревом є гігантський кипарис, що росте на цвинтарі у селі Санта – Марія – де -Туле поблизу м. Оахака  (Південна Мексика). Діаметр стовбура цього дерева – 16 м. 28 чоловік, узявшись за руки, ледве можуть обхопити його. Вік його не менше 5 тисяч років.               

                              ДИВНІ  ОГІРКИ
Одна з найвідоміших людству овочевих рослин – огірок – культивується близько 6 тис. років. Батьківщиною огірків є Індія. Деякі огірки ростуть в лісах, обвиваючи дерева. Огудина прикрашає огорожі індійських селищ. Урожай огірків тут збирають тричі на рік. Спочатку їх вирощують в ящиках на дахах будинків, потім на городах. Плоди бувають до півтора метра завдовжки.                   

 На узбережжі Середземного моря росте цікава рослина – так званий стріляючий огірок. Щоб забезпечити собі якнайбільше життєвого проросту, він вистрілює насіння у різні боки, вкриваючи ними площу до 35 км. кв. Дослідження показали, що насіння розлітаються з великою швидкістю - понад 16, 7 м /с.              

  

              ГІГАНТ!                

Якось на цитрусовій плантації двоє селян побачили на дереві величезний плід, схожий на  гарбуз. Зірвали і переконалися, що то справжнісінький лимон! Важив він 3 кг 300г.                                 

          ХТО  ДУЖЕ  ЛЮБИТЬ  ВОДУ?

Одна рослина соняшника за літо «випиває» 200 - 250 – літрову бочку води. А для  визрівання  одного кілограма пшениці треба близько 1200 літрів води.                       

                                    

СТРАУС

На Землі живе майже 75 млрд.  птахів. Найбільші серед них - страуси. Окремі екземпляри нелітаючих птахів важать 135 кг. Їхній зріст досягає 2 м 40 см. У минулому столітті на о. Мадагаскар жив страус – гігант. Його яйце було завбільшки з  добру диню: 33 см у довжину і 24 – в ширину. Воно могло вмістити понад 9 л води і було більше від курячого у 150 разів.

ОКУНЕВІ  ЧАС  НА  ПЕНСІЮ

 Справжнім відкриттям для морських біологів став улов норвезького рибалки із північної провінції Трамс. У його сіті потрапив морський окунь вагою 19 кг. На думку вчених, це надзвичайно рідкісний екземпляр. Раніше траплялися велетні цього виду, вага яких не перевищувала 15 кг. Окуневі – пенсіонеру, вважають не менше 60 років.

ВИЗНАЛИ  ЗА СВОГО

 Американець Кент Блейєт із Флориди щодня по 2 год купається в басейні, де мешкає півтори сотні дорослих крокодилів. Одягши купальний костюм і озброївшись довгою жердиною, він щоранку пірнає в воду, яка аж кишить хижими плазунами. Він намагається не дратувати тварин. І вони ще жодного разу не напали на нього. Жердину плавець бере про всяк випадок, щоб було чим одігнати надміру «допитливих» хижаків.      

               

                            ЯК  ГРИБИ  СЕБЕ  ЗАХИЩАЮТЬ

Як повідомляє американський журнал, деякі їстівні гриби можуть живитися комахами й лісовими червами. Ряд грибів має здатність випускати паралізуючі отрути. Для людей вона не отруйна, проте безвідмовно діє на комах і черв’яків, які опинилися поряд із грибом - розбійником.  Коли комаха засинає, гриб запускає в неї свої паросткові нитки, що звуться гіфами,  і крізь них висмоктує  в жертви поживні речовини – головним чином, білкові сполуки. Учені встановили, що з 27 досліджених ними, 11 мали таку здатність. Це дає їм можливість рости навіть на гнилих пеньках, в яких майже не міститься білкових сполук. До таких «хижих» грибів належать опеньки, фламуліна, гігрофор, глива та інші.

                       НАЙ - НАЙ - НАЙ...

Найбільший осетер, виловлений у Волзі, важив 1460 кг, а довжина його 8 м.                       

                     
Найдовшу тварину - стьожкового черв’яка – було знайдено у прибережних водах Північного моря. Її довжина 54м 90 см.

Світовий рекордсмен з бігу серед тварин – гепард. У нас він мешкає у Туркменії. Його швидкість 135км / год.                 
                 

Найдужчий серед тварин – жук – носоріг. Він сам важить усього 14 г, а може тягти вантаж 158 г.     

                                  

Найморостійкіші птахи – качки,  гуси. Вони витримують tº    -110 °C.
                      

 Найзубастіша істота –звичайний садовий слимак. Він має 14 175 зубів.                  

                                  

Одна з найменших пташок – корольок (королик) – яка важить 5 – 6 г. Протягом року знищує 8 млн. комах.
                                                   

Гусениця за місяць з’їдає листя у 6 тисяч разів більше, ніж важить сама.
                                                 

Бджола за один виліт приносить малесеньку краплину меду (0,05 г). Отже, щоб зібрати 1 кг меду, бджолі потрібно зробити 50  тис «рейсів» і облетіти 10 млн. квіток.                                
                                                                    

Антарктида вкрита шаром криги, товщина якого становить у середньому 2 тисячі метрів, а об’єм крижаного покриву 25 млн. км³.  Це у 13 разів більше об’єму води всіх озер і річок нашої планети. Якби ця крига розтанула, рівень Світового океану піднявся б на 60 - 80 м. Антарктида – найвищий материк земної  кулі. Середня висота 2040 м над рівнем океану.  

                                            
Найвища в світі трава - бамбук. В тропіках за два місяці він виростає до 20-30 м, а за добу іноді на цілий метр. Цвіте бамбук раз у кілька десятиріч. Цвітіння – провісник загибелі, після цього гине весь гай, зв’язаний кореневищами в єдиний організм.                   

                                

Найнижчі дерева нашої планети – карликові верби, які ростуть у тундрі. Їх висота не перевишує 5 см.      

                           
«Найвеселіша»  рослина росте на Аравійському півострові. Якщо людина з’їсть її плоди – чорні зернята завбільшки з горошину, на неї нападає сміх, який триває 30 – 50 хв. Після цього людина засинає.  Місцеві жителі використовують ці плоди, коли в них болять зуби.
                                                              

Найбільша жаба – голіаф, яка живе в Західній Африці.  Довжина  її тіла досягає 20-30 см, а маса – до 3,5 кг.
                                                 

Учені підрахували, що протягом усієї історії землі на ній проживало 80 млрд. чоловік або 20 тис. поколінь.
                                                        

У Північному Льодовитому океані в минулому столітті мандрівники часто помічали острови, які повторно на тому ж місці виявити не вдавалося. Так виникали легенди про острови – привиди: землю Санникова, землю Андреєва, землю Джиліса, які то виникають, то зникають. Розгадали цю таємницю, коли повністю вивчили Північний Льодовитий океан. Острови – привиди виявилися величезними багаторічними крижинами, що змінюють своє положення під впливом арктичних течій.           

                                                    

Гімалаї – найвищі гори світу. Якби їх зруйнувати і розсипати по землі, то поверхня підвищилася б на 18 -20 м.            
                                         

                               

                         КВІТКОВИЙ   ГОДИННИК

Якось зібралися дідусь із Костиком до лісу. Вийшли ра­но. Сніданок узяли з собою. А мама наказує:

— Глядіть же, не забудьте о восьмій поснідати і непізніше шостої вечора додому вертайтесь.

Коли вже вийшли за селище, Костик раптом згадав, що вони забули годинника.

— Що ж нам робити, дідуню? — питає. 

А дідусь усміхається:

— Ми час по квітках узнаватимемо. Кожна квітка о своїй порі розкриває пелюстки назустріч сонцю. І в пев­ний час згортає їх. Так само, як ти вночі оченята заплю­щуєш, а вранці розплющуєш. Бач, ось блакитні квітки —то цикорій, або, як їх ще звуть, петрові батоги. Ростуть вони у полі, на луках, на узліссі. Вони не сплюхи. Про­кидаються між четвертою й п'ятою годинами ранку.

— О п'ятій я ще сплю, — зітхнув Костик.

— Є квіти, що прокидаються й пізніше. От хоч би шип­шина. Для неї ранок настає рівно о шостій. Одночасно з нею розгортають пелюстки мак, кульбаба та нечуй-вітер. Якщо в тебе немає годинника, ці квіточки і вдень тобі до­поможуть. Нечуй-вітер, наприклад, стуляє свої пелюстки надвечір о п'ятій годині.

Ідуть далі. Аж ось і ліс: тихо, зелено навкруги. Часом тільки защебече пташка, суха гілочка під ногою хрусне. Йшли, йшли та й вийшли до лісового озерця. Костикові вже їсти захотілося. Він і питає:

— Чи немає тут якоїсь квіточки, щоб підказала нам, котра година?

— А ти подивись на озерце, — відповідає дідусь.   Глянув Костик — на тому озерці широколисте латаття, та так його рясно, що подекуди й води не видно. А поміж лататтям великі квітки біліють.

— Це водяна лілія, — пояснює дідусь. — Вона ще о сьо­мій годині прокинулась, розкрила назустріч сонцю свої чашечки. А стуляє їх, як і нечуй-вітер, надвечір о п'ятій. Уже, мабуть, з годину п'є сонячне проміння. Дивись, як розпустилася! — І лукаво підморгнув Костикові. 

— Так і є! Бачиш оті жовті дрібненькі квіточки? То курячі очка. Вони теж розпускаються! А прокидаються вони о восьмій.

—Ура-а-а! — затанцював Костик. — Отже, будемо снідати!..

—Як наказувала мама, — ствердно кивнув головою дідусь і заходився добувати сніданок. 

Поснідали, трішки відпочили і рушили далі. А Костик й питає дідуся, чи можна дома в садочку за квітами час визначати?

— Звісно, можна. Коли побачиш, що розпускаються червоні тюльпани або сині дзвоники кручених паничів, то знай: минула восьма година ранку. А от нагідки — справжні сплюхи. Вони прокидаються аж о десятій, тоді, коли Петрові батоги пелюстки свої вже починають стуляти...

Гарно, весело у лісі. Незчулися навіть мандрівники, як і час промайнув. Аж ось гукає дідусь Костика:

— Час додому! Лілія пелюстки стуляє, отже, п'ята годи­на. А мама, пам'ятаєш, наказувала о шостій дома бути. 

Обоє потомилися. Ще б пак, цілий день на ногах. Дідусь іде поволі, та й Костик не квапиться. Слухає діду­севі розповіді.

—От ми з тобою на той рік у нашому садочку квітко­вий годинник злагодимо. Посадимо такі квіти, що розк­ривають свої пелюстки у різний час. Правда, цей годин­ник працюватиме справно лише у ясний, сонячний день.

—Як добре ти придумав, дідусю! — зрадів Костик.

—Це не я придумав. Квітковий годинник — не нови­на. Років двісті тому жив один шведський учений. Звали його Карл Лінней. У своєму рідному місті він уперше влаштував такий квітковий годинник. Для тебе це нови­на, бо ти ще малий. Рости і вчись, вивчишся — багато знатимеш...