Розвиток пізнавального інтересу у навчанні

Зацікав, щоб пізнати, навчай, щоб уміти вчитися, 
твори, щоб осмислити пізнання.

Кажуть, що в десять років людина - геній, у двадцять - талант, а в тридцять - звичайна людина. У всіх є здібності, але не всі їх розвивають. 

Є багато професій на землі. Серед них - вчитель. Ця професія - надзвичайна, бо вимагає всебічних знань, безмежної душевної щедрості, мудрої любові до дітей. Тільки щодня з радістю віддаючи себе дітям, можна наблизити їх до мрії, заохотити до праці, закласти непорушні моральні основи.Світ  навколо  нас  стрімко  змінюється. Інакшими  стають  наші  діти й  підходи  до  їхньої  освіти. Щоб бути цікавим, зрозумілим своїм  учням, повинен  змінюватись й  сам  учитель та  змінити  свою  систему  роботи. Учитель, який  любить свій  предмет і  підходить  до  своєї  роботи  творчо, завжди шукає  нові  підходи в  організації  навчально-виховного процесу, застосовує педагогічні інновації, використовує сучасні комп’ютерні технології.   Але  комп’ютер не  зможе замінити живого  людського  спілкування, привести  в  систему  отриману  інформацію, сповна  розвинути  творчі  здібності  дітей.         Школа  може  дати  дитині  знання. Адже  всупереч  народному  прислів’ю. «Можна  привести  коня  до  води, але  не  можна змусити  його  напитися», учитель  не  тільки  повинен  привести  учня  до  джерела  знань, а  й  організувати роботу  так, щоб  учень  сам  захотів  узяти  ці  знання. Але  сьогодні  потрібні  не стільки  знання, скільки  вміння  оперувати  ними, застосовувати їх у  нестандартних ситуаціях. Добитися цього  можна тільки  через  правильно організовану  систему  навчання і  виховання, правильний  вибір  форм і  методів  навчання.
 Урок – це сонце, навкруги якого як планети, обертаються усі інші форми навчальних занять. Головна продукція педагога – урок, як найскладніший психолого-педагогічний процес, акт учительської творчості, до якого пред’являються сотні різних вимог. Традиційний урок триває 45 хвилин і на кожному з цих відрізків часу можуть народжуватися як інтерес до предмету, так і смертельна нудьга.         Хороший урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання учнів міркувати б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним, авторами тих чи інших теоретичних концепцій і положень. Адже хороший урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Так народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості.
 Завдання сучасної шкільної географії полягає в перетворенні знань на інструмент творчого сприйняття світу, у розвитку важливого для всього людства географічного мислення.
  Для цього необхідно формувати пізнавальні інтереси, які мають дуже велике значення для розвитку особистості, оскільки вони спонукають до пошуку нових знань, нових умінь, нових способів роботи,  роблять діяльність людини більш активною, енергійною у цих пошуках.
У цьому питанні багато залежить від майстерності вчителя, його вміння організувати навчальний процес, його бажання творчого пошуку. Часом, в результаті творчого пошуку народжуються цікаві нестандартні форми навчання, які дозволяють підвищити інтерес до предмету або повернути вже втрачений. Готових відповідей на запитання «Що зробити, щоб дитина хотіла вчитися?» або «Як спланувати діяльність на уроці?» вчитель не знайде ні в підручнику, ні в методичному посібнику. Він сам повинен сконструювати ту схему, яка підходить саме для його предмету, саме цим учням, саме на цьому етапі вивчення теми. Василь Олександрович Сухомлинський казав: «Ніщо так не пригнічує дитину, як усвідомлення безперспективності: я ні на що не здатний…», тому головним своїм завданням вважаю необхідність активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів,  викликати інтерес до географії, щоб мій учень був активним учасником кожного уроку, а не спостерігачем. Пізнавальний  інтерес -  це вибіркова спрямованість особистості, звернена до сфери пізнання, її предметності та власне процесу оволодіння знаннями, це інтерес до глибокого свідомого пізнання.
 Моє головне завдання – виховати творчу особистість, гармонійно розвинену, активну, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях. Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів, створюючи для цього на уроках географії атмосферу зацікавленості. Під моїм керівництвом учні включаються в пошук істини і досягають її розкриття власними зусиллями, працею, тобто вчаться мислити.Не допускаю розумового ледарства на уроці, яке В. Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину», щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним. Прагну побудувати свій урок так, щоб учні відчули себе справжніми мандрівниками на тому материку, про який іде мова. Дбайливо добираю захоплюючі матеріали хрестоматій, малюнки, вірші, короткі літературні уривки. В своїй роботі використовую як традиційні форми роботи, але своєчасно поєднані з прийомами і методами навчання, модифіковані і інтерпретовані,  так і інтерактивні сучасні технології. Вважаю, що вивчення географії  неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надаю учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими –  моє завдання, яке можливо реалізувати через виконання творчих практичних завдань. Саме це дає можливість поєднати на уроці інтелектуальну і практичну діяльність, щоб успішно формувати в школярів географічну картину світу. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра. Адже «особистість розвивається на полюсі творення, а не на полюсі споживання».          Моє завдання,  як  вчителя - виховати творчу особистість, гармонійно розвинену, активну, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях, а головне – не «загубити дитини».
 Для розвитку творчих здібностей учнів слід підбирати проблемні завдання і причому завдання, які б зацікавили дитину, надихнули її  на пошук. Це може бути написання вірша, казки, виготовлення моделі, малюнка. За допомогою таких завдань у дітей розвивається уява, образне мислення. Навіть самостійна, практична робота може перетворитися на творчий процес, якщо перед учнями поставити проблему і вказати можливі шляхи її вирішення. Крім проведення інтегрованих уроків під час вивчення навчального матеріалу з географії успішно застосовую такі форми роботи, як: 1. Інтегровані завдання – різновид навчальних задач. Його особливості полягають в синтезі знань і умінь із різних наук, із різних сфер діяльності, в об’єднанні їх навколо одного питання, пізнання одного явища, проблеми. Прикладами завдань даного характеру, які я пропоную учням є наступні:
·         "Поясніть головні аспекти глобальної проблеми збереження миру на планеті: політичний, економічний, соціальний, екологічний" (9 клас);
·         "Доведіть, що релігія суттєво впливає на політику, галузеву структуру господарства, традиції населення, демографічну ситуацію в країнах" (8 клас);
·         Проект: "Негативні і позитивні сторони життя в океані." (7 клас);
·         Проект: "Як аварія на ЧАЕС вплинула на екологічний стан території України, економіку держави, демографічну ситуацію в нашій країні" (8-9 клас).
 2. Міжпредметні проблемні ситуації – створений вчителем стан інтелектуального утруднення учня, який виявляє, що для рішення поставленої проблеми йому недостатньо предметних знань і умінь і усвідомлює необхідність їхньої внутрішньої і міжпредметної інтеграції. Виділяють кілька способів створення на уроці географії проблемних ситуацій.
 Одним зі  шляхів успішного навчання є  впровадження  в методику  викладання шкільних предметів  сучасних  інтерактивних технологій  навчання,  а також  особистісне  спрямування   навчально-виховного  процесу.  Впровадження  інтерактивних  методів навчання  повинно  відбуватися  за  логікою «від простого до складного», паралельно  застосовуючи  як  фронтальні,  так  і групові  методи.
                За  умови  вмілого   впровадження   інтерактивних методів  навчання  можливо  залучити  до  роботи  всіх  учнів  класу, сприяти  виробленню  соціально  важливих навиків  роботи в колективі,  взаємодії,  дискусії, висловлення та аналіз власних думок  та їх  обговорення. Я переконана, що саме через інтерактивні методи навчання можна виховати творчого учня, бо «те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам’ятаю; те, що я роблю, я розумію», - говорив великий китайський філософ Конфуцій.           Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учнів, конструюючи урок, здійснює творчий підхід – створює щось нове, експериментує. В своїй роботі я намагаюсь використовувати як традиційні форми роботи так і інтерактивні сучасні технології. Щоб  мислення  учнів  «не  дрімало»  в  навчально-виховному  процесі  надаю  перевагу  активним методам  роботи.
 Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш ефективними вважаю проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Я вважаю, що вивчення географії неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими – ось завдання вчителя, яке можливе реалізувати через виконання творчих практичних завдань. Саме це дає можливість поєднати на уроці інтелектуальну і практичну діяльність, щоб успішно формувати в школярів географічну картину світу. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра. Важливий момент – створення ситуації проблемного навчання, щоб учень «зробив власне відкриття». Серед великої кількості різноманітних інтерактивних технологій найбільш у своїй діяльності я використовую наступні: технології групового навчання, елементи  технології  критичного  мислення, продуктивні технології,  ігрові технології, елементи інформаційних комп’ютерних технологій.